вівторок, 21 серпня 2018 р.
четвер, 29 березня 2018 р.
Участь в районній онлайн конференції
Стаття на тему: Використання нестандартних уроків на всіх етапах навчання іноземної мови"
Мета статті: використання
технологій нестандартних уроків на різних етапах навчання іноземних мов з метою
розвитку пізнавальних інтересів учнів.
Важливу роль у сучасному суспільстві відіграє система освіти,
метою якої є формування нової генерації молоді, яка поділяючи цінності демократичного суспільства ,поважає культуру ,релігію
та світосприйняття інших народів ,вільно володіє кількома європейськими мовами
.
Ми, вчителі,
живемо у сучасному суспільстві, яке вимагає від нас нових ідей , креативності та організаторських
здібностей.
Бути вчителем -
важка праця. Потрібна мотивація , але як ? Розпочати потрібно з позакласної
роботи: інсценувати різноманітні казки .
Навчальні підручники доповнювати завданнями комунікативного спрямування, але
найголовнішою метою є формування в учнів навичок мовленєвої компетенції:
говоріння, письма, аудіювання та читання. Для забезпечення мотивації та
активізації учнів використовути матеріали, що відповідають смакам та уподобання
учням, їх віковим та індивідуальним особливостям:
·
Цікаві
історії
·
Фото
акторів
·
Героїв
з казок.
Для того, щоб
учень відчув себе субєктом спілкування, використовую такі прийоми роботи з
навчальним матеріалом, як форми групової, парної, колективної роботи: Dialoge vorspielen, Lawinenspiele, Wettbewerbe.Вважаю,
що обов’язковим прийомом має бути
елемент гри на уроці.
Головна ідея методу – це запозичення практичної діяльності у
акторів.
В умовах реалізації компетентнісного
підходу одним із основних завдань сучасної школи є формування активної
інтелектуальної особистості, яка має достатній рівень культури, володіє знанням
основ наук, здатна креативно мислити, проявляти ініціативу, творчо вирішувати
життєві і професійні завдання. Вагомий внесок у формування такої особистості
забезпечує використання в навчальному процесі нестандартних форм організації
навчання, які створюють умови для активної навчальної діяльності школярів. Ці
форми здійснюють емоційний вплив на дітей, підтримують інтерес до навчання,
забезпечують інтелектуальний розвиток,
спонукають до ініціативи, формують навички взаємодії з іншими учасниками
навчального процесу. А основну увагу потрібно приділяти нестандартним урокам.
Використання нестандартних організаційних форм потребує розумного їх дозування
та врахування специфіки навчального предмета і вікових особливостей школярів.
Такі заняття неможливо застосовувати систематично, при вивченні будь-якої теми.
Вони використовуються час від часу, щоб урізноманітнити навчальний процес,
підвищити мотивацію вивчення предмета, здійснити емоційний вплив на учнів.
Відомий педагог І. П. Підласий говорить, що
"нестандартний урок - це імпровізоване учбове заняття, яке має
нетрадиційну (невстановлену) структуру". Структура уроку – це сукупність,
послідовність і зв'язок елементів, з яких він складається. Якщо нестандартний
урок не матиме певної структури, то навчальний процес буде стихійним. В той же
час структура повинна бути гнучкою, динамічною, яка відповідає меті, змісту
уроку, віку і рівню розвитку учнів, методам і прийомам роботи.
Існує кілька поглядів на нестандартний урок. На думку
О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум'янцевої, суть нестандартного уроку полягає
в такому структуруванні змісту і форми, яке б й викликало насамперед інтерес
учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. "Нестандартний
урок як своєрідне педагогічне явище бурхливо розвивається, постійно набуваючи
нових рис. Він — дитя перебудови суспільства і школи, і доля його пов'язана з
долею цього процесу".
О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок
народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу
діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на
уроці, а найголовніше — завдяки відсутності штампів у педагогічній технології.
Як
бачимо, у фаховій літературі, на сторінках періодичної преси відбувається
дискусія щодо визначення сутності нестандартних уроків та цінності нових форм
занять у навчанні, розвитку й вихованні Поряд із традиційними уроками актуальним стає використання
нестандартних форм організації навчальної діяльності, оскільки вони наближають
шкільне навчання до реалій життя, захоплюють учнів, формують стійкий інтерес до
навчання, спонукають до пошуку оптимальних шляхів вирішення нестандартних
ситуацій, творчого застосування знань, умінь, способів дій, задовольняють
потребу дітей в інтелектуальному розвитку, здійснюють позитивний емоційний
вплив. Нестандартні організаційні форми не тільки урізноманітнюють навчальний
процес, а й викликають у школярів задоволення від самого процесу праці. Однак
вибір, підготовка та проведення нестандартних форм навчання потребує певної
методичної підготовки. Насамперед, необхідно враховувати, що ці заняття
передбачають тісну взаємодію всіх суб’єктів навчального процесу, спрямовану на
пошук ефективних способів розв’язання поставлених проблем. Ознаками
нестандартних організаційних форм навчання є: – нетрадиційна структура заняття;
– ретельно продуманий його сценарій; – оригінальне оформлення місця проведення;
– використання різноманітних засобів навчання (музики, відео, мультимедійного
обладнання тощо); – раціональне поєднання різних способів навчальної взаємодії
учасників навчального процесу (колективна, групова, парна, індивідуальна
робота); – використання інтерактивних прийомів; – забезпечення емоційного
впливу на учнів; – створення атмосфери творчого пошуку; – висока активність
кожного школяра; – оригінальний підсумок заняття. Розробляючи нестандартні
форми організації навчання, необхідно враховувати вікові особливості школярів,
специфіку предмета, дидактичні цілі конкретного заняття в системі уроків
певного розділу, наявність умов і засобів для проведення нетрадиційного
заняття.
Першовідкривачами,
вченими, які здійснюють пошук, роблять відкриття, узагальнюють свої
спостереження, формулюють висновки, правила. Учитель на таких уроках виконує
роль інструктора, який організовує роботу учнів, дає певні вказівки, поради.
Підготовка уроку-подорожі передбачає: – вибір цікавого маршруту (куди буде
подорож); – визначення дидактичної мети подорожі і кінцевих результатів; –
побудову карти-схеми подорожі, на якій нанесено пункти зупинок; – продумування
логічного зв’язку і наступності між етапами подорожі; – забезпечення мотивації
перебування на кожній зупинці; – чітке формулювання завдань і вмотивованість їх
виконання; – підпорядкованість усіх завдань досягненню мети уроку; – вироблення
критеріїв оцінювання навчальної діяльності учнів; – продумування оригінального
підсумку уроку (визначення результатів навчання та зіставлення їх із
поставленими цілями). Нетрадиційними формами перевірки навчальних досягнень
учнів є уроки-змагання. На таких
заняттях учні змагаються, демонструючи свої знання, уміння й навички, набуті
під час вивчення певного мовного розділу. Ці уроки мають різноманітні назви:
конкурс винахідливих і кмітливих (КВК), вікторина, «Поле чудес» тощо. Усі вони
ґрунтуються на змаганні команд під час почергового виконання певних завдань. В
організації та проведенні уроку-змагання
виділяють три основних етапи: підготовчий, ігровий і підведення підсумків. Для
кожного уроку ця структура конкретизується залежно від змісту дидактичного
матеріалу та особливостей сюжету змагань. Наприклад, для заняття, що
проводиться у формі КВК, притаманними
є такі особливості:
1) клас потрібно поділити, як мінімум, на дві
команди, які мають придумати собі назви та обрати капітанів;
2) на такому
уроці необхідна наявність журі, до складу якого можуть входити педагог і учні,
що виявляють найкращі результати навчальних досягнень з німецької мови;
3) зміст
уроку-КВК мають формувати такі конкурси і завдання, які б виконували навчальну,
розвивальну і виховну функції, оскільки це не виховний захід, а навчальне
заняття;
4) логічним
завершенням уроку-КВК має бути оголошення переможців та оцінювання навчальної
діяльності учнів.
Одним із ефективних видів нетрадиційних форм
навчання є урок- презентація проекту.
Основна ідея
проектної діяльності в процесі навчання німецької мови полягає в тому, щоб
замінити традиційне виконання різноманітних видів вправ на активну співпрацю
учнів під час спільної мовленнєво-творчої діяльності. Виконання проекту
активізує самостійне мислення дитини і сприяє не тільки засвоєнню та
відтворенню мовних знань і мовленнєвих та правописних умінь, а й формуванню
здатності творчо застосовувати їх в нових умовах. Діяльність учнів у процесі
виконання проекту має бути креативною й особистісно зорієнтованою. Вона
передбачає високий рівень індивідуальної та колективної відповідальності за
виконання кожного завдання. Реалізація проекту вимагає від учнів здатності
здійснювати самостійну пошукову діяльність, координувати свої дії, активно
взаємодіяти з іншими учасниками проекту. Тому, перед тим, як обрати цю форму
організації навчальної діяльності школярів, учитель має бути впевненим у тому,
що учні його класу успішно впораються з поставленими завданнями. Робота над
проектом здійснюється в кілька етапів: вибір теми проекту, розроблення плану
роботи над проектом, формування групи виконавців, визначення термінів виконання
роботи, розподіл завдань між учнями, виконання завдань, обговорення в групі
виконання кожного завдання, оформлення спільного результату, презентація
проекту, оцінювання роботи.
учнів.
Оскільки є нагальна потреба дати об'єктивну оцінку
доцільності застосування нетрадиційних занять, визначити їх вагу та місце в
системі навчання, в останнє десятиріччя практичний досвід застосування нових форм
нестандартних уроків почала опановувати методика. Класифікація нестандартних
уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна.
Аналіз робіт науковців (Т. Байбара, Н. Вакарчук, Л.
Варзацька, Т. Гусак, О. Кузьменко, Е. Печерська, О. Савченко. Н. Стяглик, Г.
Тарасенко, В. Шпак), методистів (В. Авер'янова, В. Заворотнюк, Г. Лисенко, Л.
Лухтай, Н. Токар), ознайомлення з досвідом роботи педагогів-практиків (І.
Волкова, І. Гуревич, Т. Пасічник, П. Пашаніна, Л. Пензар, О. Полєвікова, Л.
Тумакова, Т. Шафрай та багато інших) дали змогу Чекіной О. Ю. зробити висновки
про те, що форми уроків, які застосовуються в сучасній школі, можна згрупувати наступним чином:
·
бінарні уроки;
·
віршовані (римовані) уроки;
·
інтегровані (міжпредметні) уроки;
·
уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут,
урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-практикум, урок-семінар, урок-суд,
урок-телеміст);
·
уроки-дослідження (урок-знайомство,
урок-панорама ідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок "Що? Де?
Коли?");
·
уроки-звіти (урок-аукціон, урок-залік,
урок-захист, урок-інтерв'ю, урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композиція,
урок-концерт);
·
уроки-змагання (урок-вікторина, урок-КВК –
конкурс веселих та кмітливих, урок-конкурс, урок-мозкова атака, урок-турнір);
·
уроки-мандрівки (урок-екскурсія, урок-марафон,
урок-подорож);
·
уроки-сюжетні замальовки (урок-казка,
урок-ранок, урок-спектакль).
Волкова Н. П. поділяє нестандартні уроки за
структурою, способом проведення та особливостями на:
·
уроки змістової спрямованості
(уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції, уроки-контрольні роботи);
·
уроки міжпредметні;
·
уроки змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони,
уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси);
·
уроки суспільного огляду знань
(уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки- екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання,
уроки-консиліуми);
·
уроки комунікативної спрямованості
(уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-репортажі);
·
уроки театралізовані (уроки-спектаклі,
уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр);
·
уроки подорожування, дослідження
(уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні
подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження);
·
уроки з різновіковим складом учнів;
·
уроки ділової, рольової гри (уроки-суди,
уроки-захисти дисертацій, уроки" Слідство ведуть знавці",
уроки-імпровізації, уроки-імітації);
·
уроки-драматизації (драматична гра,
драматизація розповіді, імпровізована робота у пантоміміці, тіньові п'єси,
п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми - діяльність,
де неформальна драма створюється самими учасниками гри);
·
уроки-психотренінги;
·
уроки на інтегративній основі
(уроки-комплекси, уроки- панорама).
Бінарними
називають заняття, на яких матеріал теми уроку подається блоками з різних
предметів. Такий нестандартний урок готують учителі-предметники,кожен із
яких проводить етап (блок) уроку відповідно до того предмета, який викладає.
Підготовкою до проведення таких занять є етапи підготовки:
·
—ознайомлення вчителів-предметниківз чинними
програмами;
·
—знаходження
суміжних тем у програмах з різних предметів;
·
—складання
структури майбутнього уроку;
·
—написання
спільного плану-конспекту.
Урок — КВК. Проводиться
для повторення тем і розділів і складається з п'яти етапів-конкурсів. 1-й етап
— розминка. Ставиться завдання: скласти розповідь з вивченої теми. Один учень
починає розповідь, другий продовжує і т. д. 2-й етап — конкурс «Перевірка
домашнього завдання». Потрібно розіграти сценку, у якій відобразити все головне
з теми; 3-й етап — розв'язування задач з вибором відповіді; 4-й етап — конкурс
«Відгадай»; 5-й етап — конкурс «артистів» і «художників» ('їх відправляють за
двері, демонструється експеримент, потім запрошуються «артист» і «художник», їм
пантомімою зображується експеримент, а вони повинні відгадати його і
зобразити). Потім підбиваються підсумки.
Урок — взаємонавчання учнів —
це групова робота над новим матеріалом, засвоєння його на уроці (без домашнього
завдання), взаємодопомога і взаємовідповідальність учнів. Структура уроку: а)
формується екіпаж з 4-х чоловік: командир (сильний учень), штурман, 2 пілоти;
б) ставиться мета — засвоїти матеріал; в) учитель детально з демонстраціями
пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і
конспектів, третій раз пояснює швидко: г) екіпажі починають працювати: спочатку
командир повторює матеріал своїм підлеглим, потім приймає залік у штурмана,
командир і штурман опитують пілотів, ставлять їм залік і оцінки. Екіпаж готовий
до захисту знань; ґ) командир витягує жетон: якщо жетон «Вибір» — учитель
визначає, хто буде відповідати; жетон «Делегат» — екіпаж вибирає, хто буде
відповідати; жетон «Усі» — відповідає кожен член екіпажу; жетон «Довіра» — опитування
не проводиться; оцінка в журнал виставляється кожному та, яка була визначена в
групі; жетон «Екзаменатори» означає, що екіпаж командирується для приймання
заліку в другого екіпажу.
Урок — творчий звіт. Тема
і дата уроку оголошується за 2 місяці. До цього заняття потрібно виконати
творчу роботу за темою: розробити проект, провести етнографічне
дослідження, написати реферат, взяти інтерв'ю та інші. Кожен учень
вибирає собі роботу по душі. Працювати можна індивідуально або в групі,
самостійно або користуватися консультаціями вчителів, звіт про діяльність
повинен містити обґрунтування (чому саме обрана ця тема і ця форма роботи),
виклад суті, пояснення отриманих результатів, показ практичного їх
застосування. Урок будується так: вступне слово педагога, виступи учнів зі
звітами, їхні відповіді на питання однокласників і членів «приймальної
комісії», підбиття підсумків.
Урок — прес-конференція. Учитель
повідомляє учням, що за однією з тем програми відбудеться конференція з гостем.
Роль гостя дістається найпідготовленішому учневі, усі інші — журналісти. Кожен
готує запитання. На уроці зсовуються столи, за ними журналісти із записними
книжками, фотоапаратами. Перед кожним — табличка з назвою газети або журналу
Гість ледве встигає відповідати на запитання: кожен хоче запитати якнайбільше,
щоб потім розповісти своїм читачам.
Урок-подорож. Він захоплює учнів можливістю подорожувати і брати участь у
певних подіях, які носять навчальний характер. Це заняття організовується на
основі уявної поїздки чи походу, під час яких учні подумки, завдяки власній
фантазії та за сприяння підготовленого вчителем дидактичного матеріалу (карти
маршруту, плану, станцій-зупинок тощо) здійснюють подорож. У процесі заочного
подорожування школярі відкривають для себе нові знання, набувають певних умінь,
застосовують власні навчальні досягнення в нестандартних ситуаціях, виявляючи в
такій спосіб свою мовну чи мовленнєву компетентність. Під час уявної подорожі
має відбуватися все те, що супроводжує справжню мандрівку – зустріч з новим,
яскраві враження, позитивні емоції. Однак необхідно, щоб кожне завдання і
вправа, запропонована учням, мала 7 не тільки емоційний вплив, а й дидактичне
навантаження, сприяла засвоєнню певних мовних знань і правописних чи
мовленнєвих умінь. На такому занятті школярі мають відчувати себе
мандрівниками-дослідниками.
Таким чином, аналіз літератури з даної проблеми використання
нестандартних уроків в опануванні лексикою, дослідження, проведені в даній
роботі, з великою впевненістю дозволяють стверджувати, що нестандартні уроки
володіють величезними потенційними можливостями. Вони надають можливість
здійснювати диференційований підхід до учнів, залучати кожного учня в активну
роботу, з огляду на його схильності, інтереси, рівень мовної підготовки.
Причому, такі уроки сприяють підтримці працездатності кожного учня, знімають
втому, виконують дефіцит спілкування, що особливо важливо для сучасної школи з
її значним перевантаженням учнів знаннями.На підставі проведеної роботи можна стверджувати, що нестандартні уроки:
- Збагачують учнів новими враженнями, надають уроку привабливість, створюючи позитивний психологічний клімат у класі;
- Сприяють кращому запам'ятовуванню лексики, більш якісному лексичному оформлення мовленнєвого висловлювання;
- Створюють ситуацію для вживання даного мовного зразка; розвивають мовну активність і самостійність учнів;
- Дозволяють реалізувати виховні цілі навчання;
- Підвищують мотивацію учнів до навчання;
- Активізують пам'ять та розвиває особистість дитини.
середу, 28 березня 2018 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)